Батькам важливо бути уважними до змін у поведінці, фізичному стані та соціальному житті дитини, щоб вчасно помітити можливі ознаки вживання алкоголю, наркотиків чи тютюну.
До ознак вживання алкоголю належать:
1. Фізичні (запах алкоголю з рота; почервоніння обличчя або навпаки — блідість; порушення координації рухів та невпевнена хода; уповільнена або надмірно швидка мова).
2. Поведінкові (надмірна збудженість або апатія; незвичні емоційні реакції: агресія, надмірний сміх, плаксивість; секретність, спроби уникати розмов із батьками; несподівані зміни у звичках та розпорядку дня).
До ознак вживання наркотиків належать:
1. Фізичні (розширені або, навпаки, звужені зіниці, які не реагують на світло; бліда або надто рум’яна шкіра, підозрілі сліди на руках (від уколів або подряпини); втрата апетиту або, навпаки, його різке підвищення; сонливість удень або безсоння вночі; погіршення пам’яті, загальмованість або різка активність).
2. Поведінкові (несподівані перепади настрою, дратівливість; втрата інтересу до навчання, хобі, сім’ї, зникнення грошей або цінних речей з дому, спілкування з підозрілими компаніями, використання сленгових слів, які можуть бути пов’язані з наркотиками).
До ознак тютюнопаління належать:
1. Фізичні (запах тютюну з рота, одягу, волосся; жовті плями на пальцях або зубах, постійний кашель, задишка).
2. Поведінкові (часті виходи на вулицю без пояснення; використання жуйки, освіжувачів дихання або парфумів; наявність запальничок, сірників або сигарет у речах дитини).
Що робити якщо Ви помітили тривожні ознаки у дитини:
1. Зберігайте спокій – не звинувачуйте дитину, а намагайтеся з’ясувати ситуацію.
2. Говоріть чесно та відкрито – дайте зрозуміти, що ви хвилюєтеся та хочете допомогти.
3. Спостерігайте за змінами – якщо ознаки неодноразові, варто звернутися до спеціаліста (психолога, нарколога).
4. Будьте прикладом – якщо батьки самі мають шкідливі звички, дитина може перейняти їхню модель поведінки.
5. Контролюйте коло спілкування дитини – підтримуйте її інтереси, допомагайте знайти здорові захоплення.
Якщо проблема серйозна, не соромтеся звернутися до фахівців. Рання реакція може врятувати здоров’я та майбутнє дитини.
